Компанія “Джейбіл” (штат Флорида, США), яка є всесвітнім постачальником електронних виробничих послуг для первинних виробників обладнання, телезв’язку, у медичній, комп’ютерній, автомобільній та інших галузях промисловості і входить до п’ятірки кращих світових компаній-виробників електроніки, будує підприємство на Закарпатті.
Завод з виробництва та збирання компонентів для електронної промисловості зводиться в Минаї (м. Ужгород) неподалік колишнього заводу хлібопродуктів. У цей проект американська компанія планує інвестувати 50 мільйонів доларів. Роботу отримають 3 тисячі чоловік. Наразі протягом минулого року тут навчали 37 майбутніх працівників, котрі і створять кістяк майбутнього підприємства. А заодно і відпрацьовувалась взаємодія з українськими контролюючими організаціями, адміністрацією СЕЗ “Закарпаття”, місцевою владою по підготовці до другого етапу – будівництва власне заводу .
/UA-Reporter/
http://www.uzhgorod.net.ua/news/7349/
Питання: Ваше ставлення до різного роду заяв офіційних представників Уряду щодо необхідності закриття СЕЗ ?
Відповідь:
З повним розумінням сприймаємо лінію Президента та Уряду України на зважений і раціональний підхід до діяльності
спеціальних економічних зон.
Глибоко переконані, що за умови вдосконалення законодавства, дієвого, а не показного діалогу держави та інвесторів, відмови від кон’юнктурних
і недалекоглядних спроб перегляду перевірених часом норм і правил, схвалених договорів, подолання в зонах чиновницького
свавілля та недопущення в зони творців різного роду „схем”, економічна зона як державна інституція із спеціальним податковим та митним
режимом стане в руках Президента та Уряду нової України ефективним знаряддям інтеграції у світову виробничу кооперацію, нарощування
українського експорту, інновацій та подолання депресивності регіонів держави, створення сотень тисяч робочих місць.
Перші три роки реального функціонування спеціальної економічної зони „Закарпаття” (із 30 передбачених законом) це повністю підтверджують. Попри протирічивість та декларативність законів, міжвідомчі конфлікти причетних урядових інституцій, підкилимні ігри конкурентів, тут в найкоротший строк реконструйовано залізничний термінал, здатний обробити до 5 000 тон вантажів за добу – ВАТ „Закарпатінтерпорт”, побудовано вперше в історії краю автоскладальний завод ЗАТ “Єврокар” потужністю 15 000 автомашин на рік та найбільший в Центральній Європі завод автоджгутів ТОВ „Ядзакі-Україна” потужністю на початковому етапі – 1 150,0 тис. комплектів, будується потужний завод електронної апаратури ТОВ “Флекстронікс”.
Створено та збережено 2 100 робочих місць. Із заявлених інвестицій 312,28 млн. дол. США фактично залучено 81,4 млн. дол. США (25,6 відс. від заявлених), з яких іноземні складають - 37,16 млн. дол. США. Внесення інвестицій йде у відповідності до графіків. Реалізовано продукції та надано транспортно-експедиційних послуг на 2 843 520,6 тис. грн., із яких на експорт – 1 316 908,1 тис. грн.
Сплачено до бюджетів податків та зборів від реалізації проектів СЕЗ „Закарпаття” суб’єктами 182 250,3 тис. грн. Питома вага надходжень від впровадження інвестиційних проектів на території СЕЗ „Закарпаття” до зведеного бюджету області зросла з 3% у 2003 році до 13 % у 2004 році. Суб’єктами СЕЗ виробляється 18,1 % вартості промислової продукції області.
Середньомісячна заробітна плата серед суб’єктів СЕЗ “Закарпаття” становить 791,84 грн. ( по Україні показник складає 703,77 грн., по області – 484,14 грн.).
Без жодних затрат державних коштів створено відповідну інфраструктуру та нові виробничі приміщення. У СЕЗ повірили, нею цікавляться. Якщо все буде гаразд, то до 2008 року, як і було заявлено інвесторами, буде інвестовано усі передбачені договорами 312,28 млн. дол. США і створено 10 300 робочих місць.
Сьогодні на розгляді знаходяться цілий ряд проектів, загальною вартістю близько 200 млн. дол. США. Це підприємства машинобудування, електронної техніки, виробництво комплектуючих для автомобілебудування виключно експортного спрямування. У стані проектування та підготовчих робіт 14 підприємств.
Більшість із них давно вже могли б працювати на економіку України, якби не ось уже другий мораторій на реєстрацію нових інвестиційних проектів в СЕЗ, що вводиться з ініціативи старого Уряду. У результаті - Україна відвертається від світових інвесторів та втрачає реальні надходження. Не буде гарантій інвестицій - не буде доходів бюджету.
Нічим іншим, ніж інтригою старого чиновництва не можна пояснити витоки заяв офіційних представників урядових інституцій з приводу закриття СЕЗ. Категоричність заяв тривожить, а ціна закладеної в ній помилки – сотні мільйонів, якщо не мільярди.
Вважаємо, що в контексті перегляду доцільності існування територій пріоритетного розвитку та спеціальних економічних зон на теренах держави, Уряд повинен врахувати ті позитивні напрацювання, які створені у Закарпатській області, врахувати те, що як у спеціальній економічній зоні “Закарпаття” так і на території пріоритетного розвитку працюють реальні виробничі підприємства, які створюють реальний економічний результат. Тому, необхідно залишити без змін специфічну правову базу Закарпаття, до якої належать закони України “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області” та “Про спеціальну економічну зону “Закарпаття”.
Подробности [ 15.02.2005 19:18]
Кабинет Министров намерен сохранить эффективные свободные экономические зоны, а также территории приоритетного развития со льготным налогообложением.
Об этом сказал на пресс-конференции первый вице-премьер Анатолий Кинах.
"Правительство не будет никогда огульно закрывать или прекращать деятельность той или иной свободной экономической зоны", - сказал Кинах. Он отметил, что практика создания СЭЗ используется во всем мире для привлечения инвестиций в проблемные регионы или отрасли, создание новых рабочих мест, решение сложных экологических проблем. Кинах также отметил, что Кабмин сейчас проводит глубокий аудит по каждой СЭЗ. По его словам, в тех СЭЗ, где будет выявлена коррупция, контрабанда и другие нарушения законодательства, будут приниматься меры в соответствии с законодательством, а СЭЗ, показавшие эффективные результаты продолжат свою работу.
Кинах посоветовал на обращать внимание на высказывания некоторых высокопоставленных чиновников, якобы, о намерении правительства ликвидировать СЭЗ, и назвал такие высказывания не отвечающими позиции правительства и президента. Ранее мэр Донецка Александр Лукьянченко выступал против закрытия эффективных свободных экономических зон. Министерство экономики и по вопросам европейской интеграции совместно с центральными и местными органами власти намерено в марте-апреле провести комплексный анализ результатов деятельности специальных экономических зон и территорий приоритетного развития за 2004 год. Сейчас в Украине работает 11 СЭЗ, а в 9 регионах введен специальный режим инвестиционной деятельности на территориях приоритетного развития.
За время функционирования СЭЗ и ТПР было привлечено инвестиций на сумму 2,1 миллиарда долларов США (в том числе в 2004 году - 660,5 миллиона долларов), из них 599 миллионов долларов - иностранных, реализовано продукции на 45,4 миллиарда гривен (в 2004 году - 20,2 миллиарда гривен), в том числе на экспорт - 15,8 млрд. гривен. В 2005 году, в соответствии с законом о государственном бюджете, действует мораторий на создание новых СЭЗ и ТПР и утверждение новых инвестиционных проектов в действующих специальных территориях. В декабре 2003 года Верховная Рада ввела с 2004 года мораторий на создание новых и расширение действующих специальных экономических зон и технологических парков, а также специальных режимов инвестиционной деятельности на новых территориях.
Президент Виктор Ющенко в декабре, когда он был еще кандидатом в президенты, обещал проверить экономическую эффективность свободных экономических зон в случае избрания его президентом
http://www.tribuna.com.ua/news/2005/02/15/23444.html
11 Февраля 2005, 13:24
"Мы не ставим целью ликвидировать свободные и специальные экономические зоны, Министр немного неосторожно высказался", - заявил первый вице-премьер-министр Украины Анатолий Кинах.
"Мы не ставим такую цель, наша политика здесь немного другая", - объяснил Кинах. По его словам, суть политики в том, чтобы изучить ситуацию по каждой специальной и свободной экономической зоне и там, где надо, навести порядок, обеспечить их эффективную деятельность", - сказал он.
По мнению вице-премьера, в подходе к свободным и специальным экономическим зонам нужно соблюдать принцип "не навреди", передает ЛІГАБізнесІнформ.
Ранее министр экономики Сергей Терехин заявил о том, что Кабинет министров намерен ликвидировать все свободные экономические зоны и территории приоритетного развития, имеющиеся в Украине.
До того Министерство экономики и по вопросам европейской интеграции решило совместно с центральными и местными органами власти в марте-апреле провести комплексный анализ результатов деятельности специальных экономических зон и территорий приоритетного развития за 2004 год.
По итогам анализа должны были быть подготовлены соответствующие выводы для ликвидации неэффективно работающих СЭЗ и ТПР, которые будут рассмотрены на расширенном заседании коллегии Минэкономики и совместной парламентско-правительственной комиссии. Обобщенные выводы о целесообразности или нецелесообразности работы СЭЗ и ТПР будут поданы в мае на рассмотрение Кабинета Министров.
На сегодня в Украине действует 11 СЭЗ, а в 9 регионах введен специальный режим инвестиционной деятельности на территориях приоритетного развития. За время функционирования СЭЗ и ТПР было привлечено инвестиций на сумму 2,1 млрд долларов (в том числе в 2004 году - 660,5 млн долларов), из них 599 млн долларов - иностранных; реализовано продукции на 45,4 млн гривен (в 2004 году - 20,2 млрд гривен), в том числе на экспорт - 15,8 млрд гривен.
После начала функционирования зон со специальным режимом деятельности до 1 января 2005 года были утверждены 768 инвестиционных проектов, в том числе на территориях приоритетного развития - 556, в специальных экономических зонах - 212. Общая сметная стоимость всех утвержденных проектов составляет 6,67 млрд долларов. В бюджеты всех уровней в декабре 2004 года за счет реализации инвестиционных проектов было перечислено 266,5 млн гривен.
В 2005 году, в соответствии с законом о государственном бюджете, действует мораторий на создание новых СЭЗ и ТПР и утверждение новых инвестиционных проектов в действующих специальных территориях.
http://www.korrespondent.net/main/114064/24 грудня 1998 року та 22 березня 2001 року конституційною більшістю депутатів Верховної Ради України були прийняті закони України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області" та "Про спеціальну економічну зону "Закарпаття". Прийняття цих законів було зумовлене необхідністю підтримки та стимулювання економічного розвитку депресивної та дотаційної території, якою є Закарпатська область.
Сьогодні з впевненістю можна твердити, що ці два закони відіграють домінуючу роль у розвитку економіки краю. Підтвердженням цього є наступні результати.
Прямі іноземні інвестиції. Якщо з 1994 по 2000 рік Закарпаття в середньому залучало по 14 мільйонів доларів США прямих іноземних інвестицій, то починаючи з 2002 року спостерігається тенденція до значного зростання обсягів прямих іноземних інвестицій. 2002 рік – 30,1 мільйонів доларів США, за 2003 рік – 52,8 мільйони доларів США, а за 2004 рік – 62,7 мільйони доларів США. За оцінкою аналітичного центру Інституту Реформ, Закарпаття посідає перше місце за динамічним рейтингом інвестиційної активності.
Створення робочих місць. За період дії цих двох законів на підприємствах території пріоритетного розвитку та спеціальної економічної зони "Закарпаття" створено та збережено майже 20 тисяч робочих місць. За останній рік в області з’явилася тенденція до конкурування за трудовий ресурс, що особливо відчутно у таких галузях економіки, як легка промисловість, машинобудування та деревообробна промисловість.
Обсяги виробництва. Завдяки пільговим режимам інвестиційної діяльності спостерігається динамічний ріст обсягів виробництва промислової продукції області. Підприємства території пріоритетного розвитку та спеціальної економічної зони "Закарпаття" забезпечують понад 50% обсягів виробництва промислової продукції області.
Нарахування до бюджету. За 2003 рік обсяги сплачених підприємствами ТПР та СЕЗ відрахувань до бюджету збільшились порівняно з попереднім роком на 92,3 відсотки, тобто майже у 2 рази і склали суму 105,4 мільйони гривень. У першому півріччі 2004 року було сплачено податків і обов’язкових платежів на суму 67,3 млн. грн. , що на 76,6 % більше показника за І півріччя 2003 року.
Транснаціональні компанії. Завдяки маркетинговій функції цих двох законів, Закарпаття стало зоною уваги таких відомих транснаціональних компаній: "Фольксваген", “Шкода”, “Ауді”, “Ікеа”, “Фішер”, “Філіпс”, “Хьюлетт Пакард”, “Флекстронікс”, "ТДК", "Леоні", “Делфі”, “ВЕТ Автомотів”, “Ядзакі”, “Ле-Го”, “Генкель”, “Гроклін” та інші, які вже сьогодні реалізують власні інвестиційні проекти на теренах області.
Зовнішньоторговельний оборот. З нарощуванням обсягів виробництва підприємствами ТПР та СЕЗ зовнішньоторговельний оборот області у 2003 році збільшився на 159,5 % у порівнянні з 2002 роком, у 2004 році — на 40,6% у порівнянні з попереднім роком і склав суму 1219,8 млн. грн.
За останній період діяльності інформацію про можливості реалізації інвестиційних проектів на території Закарпатської області було
доведено до уваги світової економічної спільноти шляхом системної поетапної роботи в напрямку пропагування сприятливого інвестиційного
клімату регіону. Квінтесенцією цієї роботи був економічний експеримент, який базувався саме на законах України “Про спеціальний режим
інвестиційної діяльності у Закарпатській області” та “Про спеціальну економічну зону “Закарпаття”.
У період, коли нова влада визначила стратегічний курс на входження України до Європейського Союзу, діяльність підприємств
з іноземним капіталом є реальною інтеграційною ланкою, яка може прискорити цей процес. Враховуючи географічне розташування
області (безпосереднє сусідство з чотирма країнами – реальними та потенційними членами ЄС) Закарпаття може стати тим
експериментальним економічним полем, на якому держава відпрацьовуватиме найбільш оптимальні форми та правила міжнародної
економічної співпраці.